-
1 elative
1. n лінгв.1) надзвичайний (найвищий) ступінь2) елатив, початковий відмінок у фінно-угорських мовах2. adjщо викликає піднесення настрою; надихаючий* * *[i'leitiv]n; лінгв.елатив, найвищий ступінь порівняння; вихідний відмінок в деяких мовах, елатив -
2 click
1. n1) клацання2) тех. защіпка; заскочка, тріскачка3) сіпання гачком2. v1) клацати; цокати; цмокати2) розм. користуватися успіхом3) ладити (з кимсь)4) хапати; загрібати до себе* * *I [klik] n1) клацання (затвора, клямки)2) гpaм. клацаючий звук ( в деяких мовах)3) тex. собачка, защіпка; тріскачка; храповик4) зв. клацання ( у телефонній трубці)II [klik] v1) цокати, клацати ( про защіпку)2) мати успіх; подобатися ( представникам іншої статі)3) ладити ( з ким-небудь)4) ( раптом) виявитися доречним5) випадати на долю, діставатися; вiйcьк. бути вбитим6) прост. завагітнітиIII [klik] n1) = cleek IIV [klik] n; амер.; жарг. -
3 click
I [klik] n1) клацання (затвора, клямки)2) гpaм. клацаючий звук ( в деяких мовах)3) тex. собачка, защіпка; тріскачка; храповик4) зв. клацання ( у телефонній трубці)II [klik] v1) цокати, клацати ( про защіпку)2) мати успіх; подобатися ( представникам іншої статі)3) ладити ( з ким-небудь)4) ( раптом) виявитися доречним5) випадати на долю, діставатися; вiйcьк. бути вбитим6) прост. завагітнітиIII [klik] n1) = cleek IIV [klik] n; амер.; жарг. -
4 elative
[i'leitiv]n; лінгв.елатив, найвищий ступінь порівняння; вихідний відмінок в деяких мовах, елатив
См. также в других словарях:
аглютинація — ї, ж. 1) біол. Злипання, склеювання в грудочки й осідання завислих у рідині мікроорганізмів або окремих клітин – червонокрівців чи білокрівців. 2) лінгв. Спосіб творення граматичних форм і похідних слів у деяких мовах (тюркських, фінських та ін.) … Український тлумачний словник
аорист — а, ч., лінгв. Одна з форм минулого часу дієслова в деяких мовах, що виражала єдину, нерозчленовану дію, яка відбувалася цілком у минулому … Український тлумачний словник
артикль — я, ч., лінгв. Частка, що вживається в деяких мовах при іменниках для розрізнення роду, надання їм означеності або неозначеності. Означений артикль. Неозначений артикль … Український тлумачний словник
елатив — а, ч. 1) Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням. 2) Відмінок із значенням виходу (вихідних) у деяких мовах … Український тлумачний словник
ергатив — а, ч. Відмінок у деяких мовах (напр., баскській); українській не властивий … Український тлумачний словник
вид — I у, ч. 1) Те саме, що обличчя. || рідко.Вигляд, зовнішність. 2) на що і без додатка. Частина місцевості, яку видно; краєвид. •• На виду/ так, що видно. II у, ч. 1) Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ і т. ін.; тип. 2)… … Український тлумачний словник
запис — у, ч. 1) Дія за знач. записувати 1), 2). •• Ксерографі/чний за/пис запис, що здійснюється на поверхні, покритій шаром напівпровідника, який змінює свій потенціал під дією світла. Ла/зерний за/пис запис, який здійснюється за допомогою лазерного… … Український тлумачний словник
сингармонізм — у, ч., лінгв. У тюркських і деяких інших мовах – уподібнення голосних звуків афіксів голосним звукам кореня основи … Український тлумачний словник
сонант — а, ч. 1) Приголосний звук, при творенні якого голос переважає над шумом. 2) У деяких слов янських мовах – приголосний або півголосний звук, який один або разом з іншими звуками утворює склад … Український тлумачний словник
супін — а, ч., лінгв. Незмінна дієслівна форма, яка вживається на позначення мети дії при дієсловах руху в деяких індоєвропейських мовах … Український тлумачний словник
